(Переклад В. Федоренко)
Є місто золоте під небом голубим
І зіронька яскравая виблискує над ним
А в місті тому сад, там квіти запашні,
Гуляють звірі в тім саду незнаної краси.
Один - мов жовтий вогнегривий лев,
А другий - віл, що сповнений очей*
З ними золотий орел небесний,
Погляд чий і світлий, й незабутній.
В блакитних небесах горить ясна зоря,
Вона твоя, о янголе, вона завжди твоя.
Як любиш ти когось, любитимуть й тебе...
Хай в дивовижний сад отой зоря тебе веде.
Тебе зустріне вогнегривий лев
І синій віл, що сповнений очей;
З ними золотий орел небесний
Погляд чий і світлий, й незабутній.