Співавши гімн холодними ночами,
Буквально зрозуміли Ви слова...
І вкрили землю власними тілами,
А душі полетіли в небеса...
Летять у небеса понад домами,
З яких летіли кулі щойно у вас...
Внизу Дніпро тече, і між мостами
Ви тихо відлітаєте від нас...
Небесна сотня покидає землю,
Щоправда поодинці, але там...
Візьмете один одного за руки
Та станете Ви прикладом всім нам...
Хоча Ви прикладом давно вже стали,
Коли стояли на Майдані в ніч...
І барикаду свою збудували,
Боролись за свободу пліч-о-пліч...
Дніпро тече, та чи поки що мовчки....
І ми мовчали дуже довгий час...
Терпіли, прогиналися, скиглили...
Тепер ми плачем, згадуючи Вас...
І плачуть депутати на екранах
Не вірю їм! Раніше де були?!
Чому ви неньку дали розтерзати?
І мову нашу Ви не берегли!
Чому Ви гідність нашу розтоптати
Хотіли чоботом ментовським і кийком?!
По норах всіх нас розігнати,
В кайдани закувавши знов!..
Чому Ви в хлопчика дозволили стріляти,
Що кинув каменем по владі і щитом
Свою свободу думав відстояти,
Виходячи на барикаду знов?!!
Щитом з фанери, голими руками
Він йшов під кулі, перемігши страх!..
А ви боялися, або не хотіли
Хоча би якось захистити нас...
Але облишим, це вже ваша совість
Якщо вона звичайно у вас є...
Усіх розсудить Той, Хто там на небі
Свої поради нам усім дає...
...Небесна сотня відійшла у вічність...
"ГЕРОЯМ СЛАВА!"- не пусті слова...
І пам'ятником хай Вам стане
Нова країна - сильна та міцна!..