В темну нічку в убочы
Сова гукат по ночы,
Дримлют горы, люде спят.
Лем Ганічка з Ванічком
Позерают сой в очы,
Позерают сой в очы, лем.
Притуль же ня, Ванічку!
Дай мі гамці, Ганічко!
Ту не видит нихто нас,
Лем місячок на небі
Притульме ся ту собі,
Притульме ся ту собі, лем.
Зашов місяц за хмару
И не видів юж пару,
Што робили они там.
Там Ганічка з Ванічком
Позерали на хмару,
Позерали на хмару, гей.
Чом ты, хмаро заздростиш
Того щастя любости,
Най тя вітры роздуют ген;
Най Ганічка з Ванічком,
Покля хтят, ся любуют,
Покля хтят, ся любуют лем.
В темну нічку в убочы
Сова гукат по ночы,
Дуют вітрьі горами, ген...
Лем потокы, парні
Споминают за ними,
Споминают за ними лем.