Колоски на долоні - краплі сонця живого.
Це наш хліб заповітний. Я приходжу до нього.
Мов до отчого дому, кличе стежка у поле.
Ти про материн колос розкажи,моя доле.
Приспів:
Пахнуть радістю,
Пахнуть болем
І квітчають роки, як віки.
Там, над батьковим полем,
Над овіяним полем -
Колоски,колоски,колоски.
Там, над батьковим полем -
колоски.
Колоски, наче порох, вбиті чадом, війною,
Почорнілі зернятка, мов дитинство, зі мною.
Ні сльози не забути, ні окрайця черствого,
І в літа зорецвітні я згадаю про нього.
Приспів.
Колоски променисті, щедрим сонцем налиті.
Хліб із рідного поля найдорожчий у світі.
Хочу я, щоб довічно колосилися ниви.
Будем колос плекати, будем хлібом щасливі.
Приспів.
Spikelets on dolonі - kraplі Sontsya live.
Tse our hlіb zapovіtny. I prihodzhu to Demba.
Mow up otchogo home, cry of the stitch in the field.
T about Maturin ear rozkazhi my share.
Prispіv:
Radіstyu smell,
Smell Bol
The I kvіtchayut Rocky, yak vіki.
There, over the batkovim field
Over ovіyanim field -
Spikelets, spikelets, spikelets.
There, on the field batkovim -
spikelets.
Spikelets nache gunpowder vbitі child, vіynoyu,
Pochornіlі zernyatka, atoms of Childhood, I Zi.
Nі slozi not zabut, nі okraytsya stale,
I in lіta zoretsvіtnі I zgadayu about Demba.
Prispіv.
Spikelets promenistі generously Sonts nalitі.
Hlіb іz rіdnogo field naydorozhchy have svіtі.
I want me dwellers dovіchno Spikes nivi.
We plekati ear, let hlіbom schaslivі.
Prispіv.