Птахом та й понад полем
життя сплива.
Моє небо - то скутая воля
в віках мина!
Ти так хотіла бути небом!
А я зоряним шляхом
під твоїми ногами!
Чуєш?! Так хотів бути вітром!..
А я просто ворон.
Я по тобі лечу.
Я просто ворон.
До тебе в снах кричу.
Я просто ворон у твоїх очах.
Ворон. Та це мій шлях.
Мої крила - то чорні вітрила,
лоскочеш плачем.
Лиш пам'ятай, що ти моя віра,
сповнена дощем!
Ти так хотіла бути небом!
А я зоряним шляхом
під твоїми ногами...
Так хотів бути вітром...
Щоб по тобі летіти...
А я просто ворон.
Я по тобі лечу.
Я просто ворон.
До тебе в снах кричу.
Я просто ворон у твоїх очах.
Ворон. Та це мій шлях.